Добувати пісок чи зберегти культурну спадщину… Виділення коштів на соціально-економічний розвиток міст заблоковано Кар’єр “під печерами” може бути дозволений судом Другий крок щодо збереження печер зроблено «Не зважають ні на що і кроплять поля…»

Уявіть… З’їжджаємо із Малявки, а там замість гори та соснового лісу – кар’єр

Чим величний миколаївський край? Відповідь на це питання можна було почути з вуст мешканців села Дроговиж на громадських слуханнях, організованих сільською радою по питанню надання дозволу на геологічне вивчення надр. Але вся ця ситуація більше схожа на казкову історію, яка трапилась на Миколаївщині.Наш край величний тим, що саме з нього починається Прикарпаття, зароджуються гірські хребти. Також на території Миколаївського району розміщена відома українська культурна пам’ятка – комплекс фортифікаційних споруд часів 1-ої світової війни.

Проте нещодавно стало відомо, що місцеві бізнесмени задумали добувати пісок саме в тому місці, де знаходяться ці фортифікаційні споруди та зруйнувати їх.

Поштовхом до зародження цієї оповіді є те, що Миколаївська районна рада з другої спроби надала погодження на отримання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічної розвідки ТОВ «Торгівельно-промислова компанія «Західінвест-партнери» на території Дроговизької сільської ради, площею близько 27 га. Це питання сколихнуло усю громадськість району. Далі відбувся ряд зустрічей в приміщенні райради, де «шукали винних» у прийнятті такого протизаконного рішення районним обранцями. «Собак спустили» на голову земельної комісії Миколаївської районної ради Лалак Івана. Буцімто він не вивчив питання, не доповів депутатам та інше. Проте пан Іван, у інтелегентній для нього манері, пояснив, що земельна комісія у своїй роботі намагається всебічно дослідити питання, що виносяться на її розгляд. І коли розглядали питання надання вищевказаного дозволу, то запросили сільського голову Дроговижа Мельник Ігора, як представника думки Дроговизької сільської ради, який запевнив, що він підтримує надання спецдозволу цій компанії. А щодо громади села Дроговиж, переконував пан Ігор, всі питання жителів будуть розглянуті пізніше, коли дозвіл буде на руках у бізнесменів.

Далі історія закрутилась ще гостріше. І врешті можновладці району та села Дроговиж, під тиском людей, піднялись із своїх крісел та прийшли до народу. Нагадаємо, що рішення райрада вже прийняла. Тому із народом прийшли говорити постфактум. Розмов було багато. Хтось взявся перелічувати проблеми, які виникнуть при створенні кар’єру, хтось говорив про інвестиції в село, про соціально відповідальний бізнес. Та найточніше висловився сивочолий житель села Дроговиж. А мова йшла про те, що, коли сіяти пшеницю, овес чи іншу культуру, то нам потрібна допомога ззовні (в даному випадку мова йшла про Канаду), бо бізнес ризикований. Але коли добувати пісок – то ось це самі зробимо. Тут все просто – бери лопату побільше, копай та продавай.

А головне, що навіть за часів «союзу» ніхто не дозволяв собі знищити гори та культурну спадщину. Бо ж вони слугують захистом від всілякого роду ураганів, різких поривів вітру тощо.

Окрім сільського голови, народ висловився одноголосно – відмовити у наданні спецдозволу, відмовити у створенні кар’єру. Здавалось б позитивне завершення казкової оповіді. Але…

Це ще не все. Окремі депутати Миколаївської районної ради ініціювали позачергову сесію, щоб підтримати рішення народу та виправити помилку. Прихильники створення кар’єру «крутили-вертіли», але щоб тільки депутати не проголосували за зміни до свого попереднього рішення. І Конституцію згадували, і судами лякали… Та все ж 19 голосів знайшлось. Постановили, що спочатку це питання має розглянути Дроговизька сільска рада, яка своє рішення має направити до районної ради. І лишень тоді районні депутати, на підставі рішенння людей та сільради, вирішать по суті питання надання дозволу на спецкористування.

Ця казкова оповідь і далі продовжується, бо якщо перші сторінки в цій історії почали писати можновладці, то тепер її закінчує народ. І вже у квітні на сесії райради буде винесено питання про виділення коштів на паспортизацію комплексу фортифікаційних споруд, що унеможливить добування піску в цій місцині.

Leave a comment

Your email address will not be published.


*